даркнет сайт Воткинск Кодеин напиток Lean (лин)

Нахер, наркоманы! Придурки, которые думают, что наркотики крутые и классные. У меня есть лучшее, блять, лекарство от всех проблем – кодеин! Жгу закладки с этим придором, пока мояшкина на взводе, а я отрываюсь на полную!

А вот недавно случилась нереальная ситуация, которую я просто не могу не рассказать! Залетела я на выборку кодеина, полная стрелка в голове и кайфа внутри. И вдруг звонок – мояшкина, блямба, на связи. Она предлагает устроить фотосессию у меня дома, пока я на румтуре, чтобы пыхнуть и потом пощекотаться от смеха.

И вот я, сидя на красной кожаной софе, открываю румтур и пыхаю одну сигарету за другой. Мояшкина входит во все тяжкие, радостная и сияющая, как звезда Холливуда. Она принесла с собой множество разных нарядов и аксессуаров – настоящая модель! Я беру ещё одну закладку, чтобы не отвлекаться и оставаться на волне кайфа. Одна стрелка даёт мне энергию и вдохновение для съёмки.

Она начинает переодеваться, примеряя разные наряды, лепестки цветов падают из её рук на пол. Мояшкина – настоящая феечка! Я просто валяюсь от смеха, смотря на неё. Мы фоткаемся с улыбками, гримасами и позами, которые смешат только нас. Все эти снимки будут вечными свидетелями нашего безумия и безответной любви к кайфу.

Мояшкина: Чувак, это лучший день за последнее время! Никаких забот, просто кайф и смех от души!

Я: Да, бро, мы настоящие герои нашего времени! Мы не боимся забыться, пока весь мир чего-то боится.

Мояшкина: Все эти придурки не знают, как на самом деле живется! Жги ещё, бро, пока солнце садится!

Мы продолжаем пыхать, смеяться и снимать. Это настоящий рай для двоих безумных наркоманов! У нас нет никаких табу, мы делаем то, что нравится, ведь мы не зависимы от общественного мнения. Все предрассудки остаются за порогом этой двери. Что ж, если кого-то это смущает, то пусть продолжают жить скучной серой жизнью без ярких красок и кайфа.

Мояшкина: Чувак, ты мой лучший друг! Наше безумие велико и бесконечно!

Я: А ты моя бесстрашная партнерша во всех подвигах нашей безумной жизни, которая всегда рядом, когда самое сложное.

А когда солнце село, мы поняли, что время потеряло для нас своё значение. Мы продолжаем пыхать, смеяться и кайфовать, пока не найдем свое счастье и покой. Мы – наркоманы комики, которые создают свое собственное пространство кайфа и безумия. Все остальное – просто пыль ветра, которая смытается, когда наступает наше время.

Так что пусть все проклятые придурки продолжают думать, что мы сгорим от своих закладок и стрелок. Нас это не волнует! Мы продолжаем смеяться в лицо своим страхам и чихать на стереотипы общества. Мы – герои нашего времени, и нам наплевать на всё, кроме кайфа и смеха. Жизнь идет, а мы продолжаем свою безумную игру!

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!